Коливання ринку праці в Україні: роботодавцям розшукують працівників сільського господарства і туризму

Хто зараз потрібен країні і як введення нової мінімалки вплинуло на умови праці

У квітні спостерігався істотний приріст вакансій в таких профсферах, як видобуток сировини, некомерційний сектор, а також (в очікуванні літа) туризм, готельний і ресторанний бізнес, розповідає фахівець експертно-аналітичного центру "HeadHunter Україна" Катерина Криворученко. У той же час спостерігався спад у сфері консультування, зменшується число пропозицій для домашнього персоналу.

Найбільш активними в квітні були роботодавці Київської та Волинської областей. "Сплеск вакансій спостерігаємо в Херсонській області, що може бути пов'язано з сезоном польових робіт і відкриттям баз відпочинку, – пояснює Катерина Криворученко. – Не дуже активними були роботодавці в Полтавській, Чернівецькій та Запорізькій областях".

А ось рівень конкуренції, на думку фахівців експертно-аналітичного центру HeadHunter, не змінився в порівнянні з березнем: на одне вакантне місце, як і раніше, претендують три фахівці. Найвищий рівень конкуренції – серед менеджерів вищої ланки і в сфері видобутку сировини. Бухгалтерам теж доведеться потрудитися, щоб знайти нове місце роботи.

ЗАРПЛАТА — 3200

Відразу після введення нової мінімалки експерти говорили нам, що має пройти три-чотири місяці, щоб побачити перші її плоди на ринку праці. Минуло вже майже п'ять місяців, як з нами розплачуються по-новому, але, за словами провідного експерта соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольги Піщуліної, роботодавці цим все ще незадоволені.

"Зрозуміло, що їм би волю – взагалі не платили б, – жартує вона. – Думаю, багато хто намагається обходити закон, можливо, шукають виверти з оформленням робочих. Проблема в тому, що інформація від Держслужби статистики – не в повному обсязі".
За словами експерта, орієнтуватися на офіційну статистику зараз взагалі важко: інформація подається дещо в іншому вигляді, ніж роками раніше, і аналітикам доводиться збирати її по крупицях від власних спостережень. Так, точно відомо лише, що істотні скорочення пройшли в сфері освіти та медицини, а яка ситуація в комерційному секторі, неясно.

"Держслужба статистики працює з тією інформацією, що їй передають. А ми ж розуміємо, що відсотків 60 бізнес-діяльності – в тіні. Тобто велика частина підприємств взагалі ніяких даних про свої штати не подає", – пояснює вона.

ІНША СТОРОНА МЕДАЛІ

Необхідність підвищення мінімальної зарплати роботодавці в основному прийняли, заперечує Юрій Кузовий, директор департаменту розвитку соціального страхування Федерації роботодавців України. Всі, мовляв, розуміють, що на 1600 грн на місяць в легальному секторі давно вже ніхто не працює.

"Мінімум платили тільки за некваліфіковану працю, неповний робочий день, в разі роботи за сумісництвом (наприклад, прибиральниці), – пояснює він. – Правда, тепер підприємства на такій праці економлять: вона істотно подорожчала".

Федерації роботодавців вдалося пом'якшити зарплатне навантаження – за словами Кузового, в законі прибрали прив'язку ставки першого тарифного розряду до мінімальної зарплати. Якби ця ставка також, згідно зі старими нормами, стала рівна 3200, це означало б, що всі наступні ставки, прив'язані до неї і мінімалки, автоматично теж підскочили, і сталося б збільшення всього фонду оплати праці на кожному підприємстві в два рази. Ось цього навантаження вітчизняний бізнес вже явно не потягнув би, каже представник Федерації. А тому сьогодні ставки переглядаються, лише виходячи з домовленостей між колективом і роботодавцем і вимогами профспілок – там, де вони активні.

ВСІ НАСЛІДКИ

У бюджетному секторі, за словами Юрія Кузового, трапилася зрівнялівка: тепер технічка-санітарка, завдяки всім доплатам за шкідливість, чи охоронець, за ненормованість, отримує стільки ж, скільки і початківець-лікар (нестиковку вже усвідомили, проблему потихеньку вирішують, кажуть в МОЗ) . Статистики, каже Кузовий, дійсно не вистачає, але, за спостереженнями Федерації, безліч півставочників на сьогодні або звільнені, або переведені на нелегальне становище.

"Вся справа в сплаті єдиного соціального внеску: незалежно від фактичних зарплат ЄСВ не може бути нижче такого, що сплачується з мінімальної зарплати (740 грн), – пояснює Кузовоий. – Часткова зайнятість влаштовувала насамперед інвалідів та мам маленьких дітей, і роботодавці йшли їм назустріч: нерідко замість однієї штатної одиниці тримали два-три таких півставочника. Тепер виходить, хоч людина і працює на третину/половину ставки, ЄСВ за нього платять в повному розмірі – 740 грн. У такому випадку вигідніше взяти одного співробітника на повний оклад – він обійдеться в ту ж суму єдиного внеску".

Для малих фірм це вже істотна економія, і тепер начальник тричі подумає, перш ніж найняти матусю або сумісника. "Відбулася і оптимізація витрат. Якщо, скажімо, водія тримали, щоб він двічі на день привозив-розвозив персонал, то тепер роботодавець віддасть перевагу віддати цю послугу на аутсорсинг, а водія звільнити", – пояснює Кузовий.

ТИМ ЧАСОМ

Держслужба зайнятості починає загальнонаціональну інформаційну кампанію з профорієнтації абітурієнтів та старшокласників. Тестування для визначення своїх здібностей можна безкоштовно пройти в будь-якому з 550 центрів зайнятості країни. Спеціальних комплексних підготовок до тестування не потрібно, тільки попередньо записатися на консультацію в центр зайнятості (можна онлайн). Тестування триває 30-180 хвилин.